розігнати
Смотреть что такое "розігнати" в других словарях:
розігнати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розігнаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розігнати. || розі/гнано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розігнання — я, с. Дія за знач. розігнати … Український тлумачний словник
распудити — розігнати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
розганяти — я/ю, я/єш і розго/нити, ню, ниш, недок., розігна/ти, розжену/, розжене/ш, док., перех. 1) Примушувати розійтися, розбігтися, розлетітися в різні боки. || розм. Звільняти з роботи, служби (всіх чи багатьох). || перен., розм. Ліквідувати,… … Український тлумачний словник
розвівати — а/ю, а/єш і рідше розві/ювати, юю, юєш, недок., розві/яти, і/ю, і/єш, док., перех. 1) Розносити, роздувати, розсіювати що небудь у різні боки (про вітер). || безос. || Примушувати розноситися за вітром, поширюватися в повітрі. •• Як ві/тром… … Український тлумачний словник
відшугати — а/ю, а/єш, док. Відігнати, розігнати … Український тлумачний словник
порозганяти — я/ю, я/єш і порозго/нити, ню, ниш, док., перех. 1) Розігнати, вигнати звідкись усіх чи багатьох. || Примусити розійтися. || Перемігши в бою, в бійці, змусити тікати. 2) розм. Довести рух усіх чи багатьох (машин, коней і т. ін.) до великої… … Український тлумачний словник
розметати — розмета/ю, розмета/єш і розмечу/, розме/чеш, док., перех. 1) Швидко або з силою розкидати що небудь у різні боки. || Зруйнувати, розвалити що небудь, кидаючи в різні боки його частини. || безос. || Рознести, розвіяти в різні боки (хмари, дим і т … Український тлумачний словник
Садовый, Андрей Иванович — Андрей Иванович Садовый укр. Андрій Іванович Садовий … Википедия
